Закон — нормативно-правовий акт, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається колегіальним представницьким органом державної влади (парламентом) або всенародним голосуванням (референдумом) і має вищу силу порівняно з іншими нормативно-правовими актами.

Законодавство — сукупність законів (актів найвищої юридичної сили, які видаються парламентом) даної держави.

Законність — правовий режим точного й неухильного здійснення законів та інших нормативних актів у всіх сферах державного й суспільного життя.

Збиток — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичай — правило поведінки людей, яке склалося історично, у результаті багаторазового повторення в певних ситуаціях, а тому виконується автоматично.

Земельне законодавство —сукупність нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини з метою їх раціонального використання.

Землі водного фонду — землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.

Землі запасу— землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено.

Землі лісового фонду — землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства.

Землі оздоровчого призначення — земельні ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування.

Землі рекреаційного призначення — землі, призначені для організованого масового відпочинку і туризму населення: земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристських баз, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристських станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркірованих трас, дитячих і спортивних таборів, розташовані поза землями оздоровчого призначення.

Злочин — суспільне небезпечне, протиправне, винне й карне діяння, яке завдає чи може завдати суттєвої шкоди певним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Зовнішні функції держави — державні функції, що здійснюються в процесі спілкування держави з іншими державами та міжнародними організаціями і в яких виявляється її зовнішня політика.