Юридичний портал про Владу України





Головна Словник юридичних термінів - А Реєстрація Вхід
Меню

Google AdSens

Пошук по сайту

Статистика
Яндекс.Метрика

Партнери

Абсолютна монархія — форма правління, за якою влада (законодавча, виконавча, судова) цілковито належить одній особі (цареві, королю, імператору).

Автократія (самодержавство) — система управління, що виявляється у необмеженій ібезконтрольній владі однієї особи.

Автономія — відносно самостійні у здійсненні державної влади або місцевого самоврядування територіальні утворення у межах певної держави.

Авторитаризм — система влади, що характерна для антидемократичних політичних режимів. Влада концентрується в руках однієї особи або одного державного органу, при цьому занижується або виключається роль представницьких інститутів влади, ущемляються основні політичні права і свободи. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.

Авторство — право визнавати особу автором творів науки, літератури і мистецтва.

Авторське право — сукупність правових норм, якими регулюються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва.

Адвокат — особа, яка надає фізичним і юридичним особам різні види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Адвокатура — добровільне професійне об'єднання юристів, призначення якого полягає у наданні, у випадках і у порядку, передбачених законодавством, юридичної допомоги громадянам та організаціям.

Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності, яка полягає у покладенні на фізичних осіб, які вчинили адміністративне (в сфері управлінських відносин) правопорушення, санкцій особистого, майнового чи морального характеру.

Адміністративне законодавство — сукупність нормативно-правових актів, що регламентують суспільні відносини, які виникають в процесі державного управління та у зв'язку зі здійсненням державними органами діяльності управлінського характеру.

Адміністративне затримання — захід адміністративно-правового припинення та забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративні правопорушення (адміністративний проступок) — протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. (ст.9.КпАПП )

Адміністративне стягнення — міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.(ст23.КпАПП )

Активне виборче право — право громадян обирати склад виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Акціонерне товариство — господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. 

Амністія — рішення компетентного органу державної влади про повне або часткове звільнення від покарання певної категорії засуджених за вчинення злочину, про скорочення призначеного їм судом строку покарання або заміну його м'якшим покаранням, припинення порушеного кримінального переслідування.

Антидемократичний державний режим — державний режим, при якому суттєво утруднюються можливості реалізації прав і свобод громадян, а реальна влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи.

Апарат органів виконавчої влади — організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень.

Акт юридичний — акт ( офіційний документ) волевиявлення держави, формально обов’язковий для виконання.

Аліменти — кошти, наданні у визначених законом випадках одними особами на утримання інших, які потребують матеріальної допомоги.

Апеляційні суди — судові інстанції, що переглядають за апеляціями учасників процесу рішення нижчих судів, які ще не набули законної дії.

Апеляція — одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах до суду вищої інстанції, що має право переглядати справу.

Арбітраж — спосіб вирішення спорів, що розглядаються відповідальними, спеціально уповноваженими на це органами.


© 2024