Юридичний портал про Владу України





Головна Словник юридичних термінів - К Реєстрація Вхід
Меню

Google AdSens

Пошук по сайту

Статистика
Яндекс.Метрика

Партнери

Казус — подія, настання якої не викликане навмисною або необережною поведінкою особи, або випадкові дії, які мають ознаки правопорушення за винятком вини особи, що їх скоїла.

Кодекс —закон, у якому об'єднуються й систематизуються правові норми, що регламентують певну сферу суспільних відносин.

Кодифікація — об'єднання зі змінами їх внутрішнього змісту чинних нормативних актів у єдиний внутрішньо узгоджений акт.

Колективний договір — угода, що укладається між власником і найманими працівниками (колективом усіх, кому власник надає роботу) і регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини сторін з метою узгодження їх інтересів на підприємствах, в установах, організаціях.

Консолідація — зведення в одне ціле кількох чинних нормативних актів.

Конституція — основний закон держави, в якому регламентуються найважливіші відносини у сферах державного устрою, організації й функціонування органів держави, правового статусу особи.

Конституційний закон — закон, який вносить певні доповнення, зміни, уточнення до тексту Конституції.

Конституційний суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Конфедерація — форма державного устрою, за якої держави створюють об'єднані органи для досягнення конкретних цілей (наприклад, військові) за збереження в інших питаннях цілковитої самостійності.

Конфіскація майна — примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого.

Концерни — статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Корпоративні норми — правила поведінки, які встановлюються об'єднаннями людей (політичними партіями, громадськими організаціями) і є обов'язковими для їх членів.

Корупція — діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Крайня необхідність — учинення діяння, яке підпадає під ознаки злочину, з метою відвертання загрози інтересам держави й суспільства, інтересам чи правам даної або інших осіб, за умови, що ця небезпека не могла бути відвернута іншими засобами й завдана шкода є менш значною, ніж та, якій запобігли.

Кредитор — громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, яка наступає за скоєння злочину і полягає у застосуванні до винної особи виду і міри покарання, передба-ченого Кримінальним кодексом.
© 2024